Про юстировке положення фокусировочного екрана
Не думаю, що ця проблема ставиться до сучасного й навіть "літнім" камерам " брєнд-нєйм". Але от до "дідків" і вітчизняним Зенитам і іншій колишній вітчизняній фототехніці це має пряме відношення.
В одному з номерів ФМ була замітка одного із читачів про перевірку точності кадрировки свого Зеніта. Мало того, що сам Зеніт (більшість його моделей) відображає менш 70% площі кадру, так у видошукачі цей кадр був значно зміщений по вертикалі. Напевно цей наслідок недбалої, або взагалі "ніякий", юстировки положення дзеркала. Тому не зайво перевірити, наскільки фокусування по видошукачі відповідає реальному фокусуванню в площині плівки.
Найбільше просто це зробити по матовому склу, закріпленому в кадровому вікні плівки. Найпростіше й примітивне, але цілком підходяще для цих цілей матове скло можна зробити зі шматка звичайної шибки, старого світлофільтра (аби тільки не було помітної свилеватости й кривизни), зачистивши його дрібним наждаковим папером. Зміцнивши камеру на штативі й направивши на досить близький об'єкт, приблизно 0,8-1 м (так легше виявити погрішність), закріплюють матове скло звичайним пластиліном (жуйкою) у кадровому вікні (матовою стороною до об'єктива, причому своєю площиною воно повинне щільно прилягати до напрямних рейок). Наведіть на різкість по видошукачі через окуляр (і помітьте положення шкали дальності об'єктива), а потім, відкривши затвор при витримці В, наведіть по матовому склу. Зрівнявши положення шкали дальності об'єктива в тім і іншому випадку, можна зробити висновок про точність фокусування через видошукач. При можливості перевірку варто зробити для всього поля видошукача, не забувши зрівняти границі видимого й фактичного кадру.
При незадовільному результаті, напевно, має сенс отьюстировать фотоапарат у майстерні. У Зенитах (і в деяких інших камерах) можна спробувати виправити ситуацію зміною нахилу дзеркала (регулювальний завзятий гвинт перебуває в нижній частині в краю під дзеркалом). Якщо при наведенні по видошукачі показання шкали дистанцій на об'єктиві менше, ніж при наведенні по матовому склу в кадровому вікні, то нижній край дзеркала варто опустити нижче. І навпаки.
Треба, однак, пам'ятати, що при такому регулюванні положення дзеркала площина фокуса не тільки переміщається перпендикулярно щодо матової поверхні скла видошукача, але й повертається. Тому, отьюстировав фокус по центрі (а точніше по горизонталі кадру, що проходить через центр), ви вже можете не домогтися відповідності фокусування по видошукачі в нижній і верхній частині кадру. Але простіше миритися із цим, чим зі збитої по центрі фокусуванням, де це найбільше зручно й точно робити.
При такому регулюванні дзеркала трохи пливе й взаємне положення границь видимого через видошукач і фактичний кадр. Тому краще їх проконтролювати або навіть зняти "контрольну" рамочку на плівку, зробити відбиток і закріпити на задній кришці камери як пам'ятку для більше точного кадрування (для Зеніта з малим полем зору видошукача це актуально саме по собі).
Але, можливо, вам повезе - ви й фокусування упорядкуєте, і кадрировка по видошукачі у вас не буде зміщена від фактичного центра кадру. Тобто ви проробите ту роботу, що повинна була бути зроблена на заводі, та й ваша камера в цьому змісті виявилася в потрібних допусках.
