Зручність vs Якість
Деякі аспекти зйомки відстовбурчити фотоапаратами
Говорять, чим більше функцій виконує агрегат, тим гірше в нього виходить кожне окреме завдання. Частково цей принцип вірний і для ринку цифрової фотовідеотехніки. Ви не знайдете в професійної відеокамери функції фотозйомки, а дзеркальну фотокамеру не зможете змусити знімати відео. А от аматорські пристрої вміють робити все: відеокамери роблять знімки, а фотоапарати роблять відстовбурчити. Чи добре це, і чи потрібна нам відеокамера, якщо в нас є фотоапарат? Ми постараємося відповісти на це питання.
РІЗНИЦЯ ЗАВДАНЬ
Фотоапарати й відеокамери призначені для зовсім різних видів зйомки. Завдання фотоапарата - зробити гарну статичну картинку "тривалістю" соті долі секунди. Відеокамера повинна фіксувати дійсність безупинно, забезпечуючи як можна більше якісну, але все-таки в першу чергу, безперервну картинку.
Однак якби не універсальні пристрої, ми б ніколи не побачили безліч унікальних відстовбурчити, що лежать зараз на сервісах типу youtube.com. Слоган "Я завжди із собою беру відеокамеру" гарний тільки для програми "Сам собі режисер", а от мобільні телефони, що знімають яке-ніяке відео, дійсно завжди із собою. Та й фотоапарат виявиться в кишені з більшою ймовірністю, чим пристрій для запису винятково відео.
Твердження, що краще зняти хоч щось, чим зовсім нічого, складно заперечувати, але ми й не будемо цього робити. Так що нічого проти самого явища зйомки відео за допомогою фотокамер ми не маємо. Зйомка фото відеокамерами поки всерйоз не розглядається - занадто малі у відеокамер матриці, мобилоаппарати дають часом кращі знімки.
Проте, потрібно зрозуміти, де проходить та границя, за якої фотоапарат для зйомок уже не підійде. Та і є чи вона, ця границя?
КОНСТРУКЦІЯ: ЗАГАЛЬНЕ Й ЧАСТКА
Здавалося б, чого простіше: об'єктив і матриця є у фотоапаратів і у відеокамер, улаштовані вони приблизно однаково. Ну нехай не однаково, але й там і там використовуються ті самі світлочутливі осередки, будь-який об'єктив складається з лінз, а система автофокусировки зараз є в будь-якій камері. Раніше фотоапарати відставали від відеокамер, принаймні з дозволу відеозапису, сьогодні вже є фотокамери, що вміють знімати HD-Відео. Недалекий той день, коли на коробці гиперкомпакта буде красуватися гордий напис "FullHD video", і це не буде обманами.
Однак у фотоапаратів і відеокамер безліч конструктивних відмінностей, і між схожими на перший погляд деталями цих пристроїв насправді величезна прірва, що зараз, на цьому рівні технологій, не піддається усуненню.
Візьмемо, наприклад, матрицю. Не будемо розглядати унікальні випадки, нехай це буде, скажемо, сенсор 1/2,5'' з дозволом 7-8 мегапикселей, що найчастіше зустрічається в ультразумах і дає на виході картинку приблизно 3400х2200 пикселей. Зрозуміло, що зйомка відео ведеться з меншим дозволом: наприклад, 1280x720 пикселей (хоча такі ролики вміють знімати деякі фотоапарати). Подивимося на розмір сенсора відеокамери, що робить відео такої ж якості. У найкращому разі це 1/4,5'', а те й 1/6''. Тобто матриця навіть самого маленького фотоапарата дуже велика в порівнянні із сенсором відеокамери!
Перш ніж перейти до розгляду проблем, що є наслідком такого поділу матриць, помітимо, що для зйомок відео у фотокамері використовується тільки частина корисної площі матриці. Тому якщо ваша фотокамера вміє знімати величезні фотографії й тільки самі примітивні відстовбурчити, знайте: основна проблема не в тім, що фотокамера не може зафіксувати більше зображення, а в тім, що матриця не встигне його передати, а процесор - обробити. Вона просто не призначена для потокового зняття інформації, на відміну від сенсора відеокамери.
СТИСЛА ЯКІСТЬ
Якщо ви - власник сучасного фотоапарата й швидкої карти пам'яті, цю главу можна пропустити. Але краще прочитайте.
Поза залежністю від того, яку картинку може дати матриця, що результирует якість відстежувати визначається, по-перше, дозволом запису, а по-друге, використовуваним алгоритмом стиску. Про дозвіл ми всі сказали, тепер спробуємо зрозуміти, у чому різниця між способами компресії відео.
Мало того, що матриця ЦФК не в змозі передати весь обсяг інформації процесору, так ще й процесор не призначений для кодування потокового відео. Тому (особливо це стосується не самих нових апаратів) кодування в MJPEG (Motion JPEG) або MPEG-4 накладає серйозні обмеження на якість відео. Зокрема, може страждати кількість кадрів (ситуація, коли апарат знімає відео з більшим дозволом, але тільки 15 кадрів у секунду - не рідкість) або битрейт.
Зараз ситуація помінялася: процесори стали швидше й жадібне до ресурсів стиск для них уже не проблема. Багато фотокамер освоїли зйомку в HD-Якості й стиск у форматі AVCHD, так що якість "потиснутого" відео не уступає оному в деяких відеокамер. Описані вище "матричні" труднощі нікуди не ділися, але принаймні з боку кодування більше проблем немає. Проте, щоб бути в цьому впевненим, необхідно вивчити характеристики камери й переконатися, що підтримується стиск без особливих обмежень. Часто буває так, що дві модифікації того самого фотоапарата, що слабко відрізняються у фотографічній частині, принципово різняться в частині зйомки відео. Приклад ви знайдете в цьому номері, у рубриці "Перший погляд".
ОБ'ЄКТИВНІ РОЗХОДЖЕННЯ
Відомо, що маленька матриця пред'являє менше вимог до оптики. Навіть самий гарний сенсор марний, якщо зображення на нього подає далека від досконалості система лінз. Але при цьому обов'язку об'єктивів фото- і відеокамер різні.
Що для нас важливо у фотографії? Вона повинна бути контрастним, світлої й різанням. Для відеозйомки ж різкість не так важлива, вірніше, у силу меншого дозволу відстовбурчити, "різким" він стане набагато раніше, ніж фотознімок. Крім того, в автофокуса фотоапарата майже завжди є час на неквапливе фокусування, у той час як об'єктив відеокамери повинен фокусироваться миттєво, інакше, наприклад, зйомка об'єкта, що рухається, буде безнадійно зіпсована.
При цьому якщо нас не влаштовує компонування фотокадру, ми можемо підійти до об'єкта ногами, а от під час зйомки відео пересування сильно обмежені, та й кадр доводиться вишиковувати "на лету". Також ми можемо підсвітити фотознімок спалахом, а от якщо змусити такий спалах горіти безупинно (для простоти вважаємо, що технічно це можливо), акумулятор сяде хвилини за три.
Тепер зрівняємо характеристики стандартного фотооб'єктива й середнього об'єктива відеокамери. Нехай фотоапарат оснащений п'ятикратним зумом зі світлосилою 3,3-5,0, а об'єктив відеокамери - десятикратний зум зі світлосилою 1,8 по всім діапазоні. Чому така різниця? Так тому, що немає у відео ніяких спалахів (зовнішнє підсвічування - окрема історія), а світлу картинку хочеться (висока світлосила), та й рухатися з місця найчастіше не можна (звідси - великий діапазон зумирования).
Є й ще одна відмінність між фото- і відеооб'єктивами. Неважливо, який звук видає при фокусуванні або зміні фокусної відстані об'єктив фотокамери. Якщо ж деталі відеооб'єктива будуть рухатися з тим же звуком, що й фотолінзи, звукова доріжка записи буде зіпсована моторошним скреготом.
Об'єктив 10х зі світлосилою 1,8 для фотоапарата з матрицею 1/2,5" буде розміром з пів-літрову пляшку. А об'єктив 5х 3,3-5,0 марний для відеозйомки. Існують, звичайно, фотоультразуми (до 15 крат), але їхня світлосила ще нижче. За рахунок менших розмірів матриці вдається зробити об'єктив відеокамери компактним і светосильним, так до того ж швидко (хоча й не так точно, як фото) фокусирующимся й майже безшумним.
Висновки, сподіваємося, очевидні для всіх: матриця - це ще не всі, а фотооб'єктиви погано підходять для зйомки відео. Якщо ж все-таки таке змішання ролей відбулося, ви ризикуєте одержати темний відстовбурчити з "брудною" звуковою доріжкою, так до того ж будете сильно обмежені в можливостях наблизити або віддалити кадр. До того ж стабілізованих фотокамер багато, а от пристроїв, що вміють знімати відео з використанням можливостей стабілізатора, набагато менше, так що ймовірність одержати відеокадри без "тремтіння" не дуже велика, якщо знімаєте фотокамерою.
Конструктивні відмінності ми, у загальному-те, розглянули. Тепер поговоримо про заготовача. Ви ніколи не замислювалися, чому фотоапарати й відеокамери розміщаються в різних корпусах? Чому, дивлячись на пристрій, ми відразу можемо зрозуміти, відеокамера це або фотокамера, незважаючи на те, що й у тім і в іншому випадку форм-факторів безліч?
Відповідь проста: різниця завдань визначає різницю в розміщенні. Нам зручніше тримати фотоапарат саме так, як ми це робимо звичайно: такий хват забезпечує максимальну нерухомість протягом короткого часу, але дозволяє робити кадрування й настроювання параметрів легкими рухами кистей рук і пальців. Неважливо, як фотоапарат рухається до або після зйомки, головне, щоб він залишався нерухливим, коли відкритий затвор.
Навпроти, відеокамера повинна залишатися нерухливої протягом тривалого строку, і навіть маніпуляції із зумом або ручним фокусуванням не можуть позначатися на її положенні. Тому ми тримаємо відеокамеру всім корпусом, долоні в цьому випадку всього лише пристрою захоплення, якими ми нічого більше не робимо. Якщо потрібно рушити зумом - працюємо розслабленими пальцями, необхідно повернутися й простежити за об'єктом зйомки - рухаємося корпусом. Швидкі переміщення відеокамери не потрібні, навряд чи ви захочете дивитися "мельтешащее" відео. Перебувають, звичайно, люди, які й відеокамеру переміщають за допомогою кистей, але результат зйомки таким способом, як правило, годиться тільки на те, щоб викинути його в кошик.
Всі ці міркування марні без практики. Спробуйте зняти досить довгий відстовбурчити за допомогою фотоапарата, а потім зробіть те ж саме відеокамерою. Ви все зрозумієте самі. Пальці, що тримають фотоапарат у нерухливому положенні, затечуть уже через хвилину, а якщо ви спробуєте стежити за об'єктом, що рухається, зображення буде смикатися, тому що відео не терпить коротких і різких "кистьових" рухів.
І якщо технічні проблеми зйомки відео фотоапаратами якось вирішуються з появою нових сенсорів і більше зроблених фокусировочних моторів, то з нашими руками нічого зробити не можна. Доводиться визнати, що саме незручність є основною перешкодою на шляху поширення повноцінних гібридів. Існують, звичайно, камери з "пістолетним" хватом (такі, наприклад, як Sanyo Xacti VPC-HD1000), що дозволяють пристойно знімати й відео, і фото, але навіть такий хват не забезпечує класичної зручності зйомки як фото, так і відео. Проте, саме цей форм-фактор, швидше за все, є самим перспективним з погляду розвитку фотовидеокомбайнов.
Незважаючи на велику кількість проблем, що роблять зйомку відео за допомогою фотокамери нетривіальним заняттям, доводиться визнати, що майбутнє в гібридів фото й відео є. По-перше, технічні проблеми більш-менш піддаються виправленню, і якщо раніше знайти фотоапарат з гарною якістю фотографій і пристойних відеоможливостей було непросто, те зараз вибір є, хоча поки й не занадто широкий. По-друге, відеофункції фотоапарата умовно безкоштовні (хоча насправді це, звичайно, не так). По-третє, фотоапарат може бути гарний як друга відеокамера: наприклад, основний оператор знімає сюжет, а фотограф знімає оператора, іноді роблячи короткі відстовбурчити.
Професіонали навряд чи перейдуть на гібриди. Наприклад, зеркалки як і раніше не вміють знімати відео, хоча Live View є вже скрізь. Технічних складностей отут ні, це просто нікому не потрібно. Точно так само відеооператори не зможуть всерйоз сприймати гібриди. Тому якщо ви хочете робити дійсно гарні фотографії й відео пристойної якості, ваш вибір - роздільні пристрої. А от якщо зеркалка вам ні до чого, має сенс придивитися до численних компактам з розвиненими можливостями відеозйомки. Зрештою, щось - краще, ніж нічого. Тим більше якщо це "щось" при наступному перегляді не викликає нудоти.
Більше того, поява HD-Відеокамер з більшими матрицями (наприклад, Samsung VP-HMX20, дивитеся рубрику "Перший погляд") знову відкриває тему зйомки статичних кадрів за допомогою пристроїв для зйомки відео. 6 Мп - це вже серйозно, і може статися, що розвиток одержать саме ті гібриди, що "скоріше відеокамери"; а ті, що "скоріше фотоапарати", поступово підуть в історію. Зрештою, кому потрібні ці фотографії, коли є YouTube і безлімітний широкополосний інтернет?
У цьому матеріалі більше питань, чим відповідей, але ми постаралися розглянути основні перешкоди на цьому шляху. Якщо ж вам потрібні чіткі відповіді, звернетеся до "зеркальщику" або до власника відеокамери високого класу. Вони вам відповідять чітко і ясно, добре якщо без використання нецензурних виражень. Зміст їхньої відповіді можна пророчити заздалегідь. Тільки от чи підійде він вам? Може, краще знайти свій варіант?
