Сонце в обрію
У минулому номері ми вчилися фотографувати пейзажі. Тепер ви знаєте, як правильно дивитися на об'єкт зйомки, що робити з білим небом і чорною травою і якою допомогою можуть зробити штативи й світлофільтри. Тепер же ми спробуємо розповісти про те, як найкраще знімати заходи й сходи. Хто не пробував запам'ятати чудові небесні фарби, хто не намагався передати "у цифрі" ніжні відтінки хмар і буйство вечірнього світила? От вам кілька коштовних рекомендацій зі зйомки пейзажів при настільки екзотичному висвітленні.
По суті справи, фотографувати заходи й сходи зовсім не складно. Переважна більшість сучасних цифрових камер середнього рівня має предустановленние режими зйомки. А серед цих режимів обов'язково присутній піктограма, що зображує сонечко, прикрите обрієм. Це і є режим, у якому виробники рекомендують знімати в той проміжок часу, коли сонце перебуває в лінії обрію. Так що й у не самого досвідченого фотографа їсти шанси одержати пристойний знімок. З іншого боку, завжди хочеться чогось більшого. Порівнюючи свої, здавалося б, непогані кадри зі знімками справжніх професіоналів, ви зрозумієте, що досконалості немає межі.
У минулому номері ми писали про правила побудови композиції, розподіл кадру на три частини по вертикалі й горизонталі, "Золотий перетин" і т.д. і т.п. Все це прямо стосується й восходно-західної творчості. Точно так само відводите землі або небу дві третини кадру, розташовуйте об'єкт, що несуть значеннєве навантаження, у ключових крапках і стежите за багатоплановістю. Але сам головне - не квапитеся. Ключ до успіху - вдумлива підготовка. Неяскраве висвітлення має на увазі довгі витримки, які обов'язково приведуть до "шевеленке" - так фотографи називають розмазування зображення через тремтіння рук. Щоб цього уникнути, прийде використовувати штатив. А це має на увазі його ретельну установку, на що буде потрібно певний час. А сонце-те біжить по небу досить швидко, навіть не повірите, наскільки швидко, поки не почнете знімати самостійно. Часу, що недбайливий фотограф витратить на установку й вирівнювання триноги, буде досить, щоб по небу пронеслася низки чудових неповторних видів, а вогненна куля закотилася за обрій. Тому згадаємо стару народну мудрість і висунемося на вихідну позицію заздалегідь. Найкраще небагато побродити по місцевості й знайти ту саму, єдину й неповторну крапку зйомки, з якої на небесні простори відкриється найкращий вид. Добре б при цьому точно знать, у якому саме місці сонце буде підніматися або, навпаки, ховатися за обрій.
Оглядитеся навколо. Цілком імовірно, що ви виявите предмети, цікава тінь від яких значно пожвавить ваш пейзаж. А можливо, найдуться й такі об'єкти, які можна буде зняти в контровом світлі. Уявіть собі купола храму або стародавні дзвіниці, зняті на тлі багряного заходу. Або вершини гір у променях висхідного сонця? Або силует чудового океанського лайнера? Предмети на передньому плані, що створюють природну рамку для вашого пейзажу, силуети будов або дерев - все це дає значно більший простір для творчості, чим банальне фотографування що опускається або піднімається сонця. У принципі, це може бути всі що завгодно, головне, щоб цей предмет мав добре пізнавані й цікаві обриси.
Щоб уникнути розмазаних контурів, вам необхідно ретельно сфокусувати вашу камеру. Установите більшу глибину різкості - максимально закритий отвір діафрагми при мінімальній фокусній відстані. Це і є той самий пейзажний режим, предустановленний у вашій цифровій камері. Але якщо на задньому плані немає ніяких надмірностей - тільки лінія обрію, те можна поєкспериментировать і настроїти ваш фотоапарат у режим портретної зйомки. Це чудовий спосіб підсилити ілюзію глибини композиції й сконцентрувати увага глядачів на передньому плані. У контровом висвітленні предмети, по яких ми хочемо навести різкість, будуть дуже темними, і це може привести до помилок автофокуса. Щоб уникнути їх, наведіть "приціл" на границю головного об'єкта, сфокусуйтеся по ньому, а потім скомпонуйте кадр. Вам вирішувати, чи залишити передній план темним або підсвітити його за допомогою спалаху. Але помнете, що сучасні камери, якщо вони перебувають в автоматичному режимі, будуть вам усіляко "заважати". Наприклад, у самий невідповідний момент може ввімкнутися спалах, у результаті дерево, через галузі якого ви фотографуєте блискаючу доріжку на поверхні озера, прорисуется на знімку у всіх дрібних деталях. Виключите дурну автоматику - зараз вона вам не потрібна. Якщо ви все-таки вирішили освітити прилеглі предмети, управляйте джерелами світла вручну, але помнете, що спалах може "розчинити" природні колірні відтінки. Найкраще в цьому випадку зробити два кадри: один з підсвічуванням, іншої - без її. Гарні корчі під ногами - це добре. Але не будемо забувати про "прекрасні західні небеса" (тм). Пір'ясті або купчасті (та й будь-які інші) хмари - кращі помічники " закатно-восходного" фотографа. Без них небо найчастіше виглядає порожнім і повсякденним. Адже саме хмари у світлі призахідного сонця утворять неповторні візерунки з неймовірною колірною палітрою. На мою думку, самий підходящий момент для того, щоб запам'ятати ці метаморфози - кілька митей, коли останній міліметр вогненного диска тільки що зник за обрієм.
Час і розмір
Фотосесія в ранкові й вечірні годинники висуває особливі вимоги до правильної установки експозиції. Якщо ви волієте використовувати автоматичний режим, то вам доведеться небагато потрудитися, щоб обдурити мікропроцесор камери. Коли сонце світить прямо в об'єктив, датчики фіксують яскраве світло й знімок виходить недосвеченним. Але є одна маленька хитрість: установите експозицію, тримаючи камеру так, щоб сонце виявилося за кордоном кадру, але при цьому дуже близько від його границі. Після цього, утримуючи кнопку спуска затвора наполовину натиснутої, скомпонуйте й зробіть потрібен вам знімок із сонцем у кадрі. Прочитайте в інструкції до вашого фотоапарата, можливо, у ньому закладена дуже корисна функція єксповилки (брекетинга). Звичайно вона дозволяє зробити підряд три знімки: передержаний, недотриманий і з нормальною експозицією. Це дасть можливість вибрати той кадр, що більше відповідає вашому задуму. У кожному разі, фотографуйте в режимі пріоритету діафрагми, щоб мати можливість управляти глибиною різкості. І не забудьте виставити мінімальну чутливість матриці.
Паперовий аркуш
Необхідно сказати пари слів про баланс білого. Саме цей параметр кардинально відрізняє цифрову камеру від звичайної аналогової. Раніше фотографам доводилося наосліп експериментувати з різними видами фотоплівок, щоб одержати правильну передачу кольору. Із цифровим фото всі набагато простіше. По-перше, у нашім арсеналі є автоматичне настроювання балансу білого, хоча особисто я намагаюся їй не довіряти. По-друге, більшість сучасних фотокамер оснащено режимом Sunset ("Захід"). Але й отут не варто повністю покладатися на розроблювачів. Краще поєкспериментировать, перемикаючись між піктограмами "Захід", "Сонячно", "Похмуро"... Третій варіант - найкращий. Якщо у вас їсти можливість установити баланс білого вручну, скористайтеся цим. Найпростіше сфотографувати якийсь білий об'єкт - наприклад, аркуш паперу. Не забудьте взяти його із собою на пленєрние зйомки.
Багато сучасних апаратів мають функцію автоматичної вилки балансу білого. Включивши її й зробивши тільки один знімок, можна одночасно записати три зображення з різними колірними відтінками. Це дозволить вам вибрати саме той кадр, що більше відповідає вашому творчому задуму.
Заходи - це, безумовно, дуже красиво. Але... Завжди поважав тих, хто фотографує світанки. Для мене ці люди просто герої - устати в таку рань, це ж якої залізної силоміць волі треба володіти! Представте - треба піднятися з теплої постелі, звалити на себе купу фотографічного скарбу й вийти у вогку темряву досвітнього ранку... А якщо ще врахувати, що йдуть вони, у загальному-те, у невідомість, то поважати їх починаєш подвійно, а може, навіть і втройне. Чому в невідомість? Так тому, що пророчити результати таких ранкових фотосесій практично нереально. Нікому точно не відомо, яка буде погода, чи не закриє землю туман, що буде із хмарами. Крім того, досить важко визначити крапку, у якій сонце здасться через обрій. Цілком може трапитися так, що на наступний ранок, а може, і не тільки на наступне, прийде знову й знову тренувати силу волі. Але результат того коштує.
Про експромти
Попередня підготовка - це добре. Однак багато професійних фотографів зізнаються, що найкращі знімки виходять, як правило, спонтанно. Наприклад, ви їдете у вечірніх сутінках, що згущаються, і раптом зауважуєте хмару незвичайної форми, обрису якого підкреслюються променями призахідного сонця. Імовірність того, що в цей час у вас під рукою виявиться штатив, украй малий. У цьому випадку намагайтеся тримати камеру твердо і якнайближче до тулуба, а лікті обіпріть на щось нерухливе - ну, хоча б на капот вашого автомобіля. Кнопку затвора натискайте плавно, спочатку наполовину, щоб камера змогла сфокусуватися, а потім також плавно до кінця. Намагайтеся, щоб у цей момент камера не здригалася.
Сподіваюся, у вас вийде запам'ятати природу у всій її красі й моці, а результат виправдає витрачені зусилля. І напоследок - краща й сама головна рада: завжди тримаєте камеру під рукою й не бійтеся експериментувати. Якщо ви не натиснете на кнопку затвора, то ніколи не довідаєтеся, якою чудовою технікою зйомки сходів і заходів ви володієте. Удалих фотосесій!
