Ретуш чорно-білої фотографії
Звичайно в "цифрі" набагато більше можливостей для ретуші, чим у галогено-срібної фотографії, однак вартість комп'ютерної ретуші набагато більше, а цінність набагато менше, адже ручна робота завжди була в пошані й цінувалася дуже дорого.
Способів технічно отретушировать звичайний чорно-білий знімок трохи. Почнемо з того, що якщо негатив, м'яко говорячи, не в дуже гарному стані (подряпини не тільки на подложке, але й на емульсії), те самий вірний спосіб ретуші - оптичний. Він складається у використанні розсіяного світла в збільшувачі. При печатці на збільшувачах із шахтою рівномірність висвітлення й світлорозсіювання дуже великі, тому світло при проходженні через негатив не "ріже" його, м'яко "обволікаючи" всі дефекти. Багато фірм випускають притискні стекла для збільшувачів з ледь помітним матированием, що майже повністю усуває дефекти по обидва боки. Є спосіб нанесення гліцерину на притискні стекла, що заповнює всі "борозни" на плівці й негатив виходить чистим, однак...
Все це добре лише для невеликих збільшень, тому що велике світлорозсіювання на шляху до негатива дуже й дуже сильно гасить різкість і відтворення дрібних деталей. Варто адже замінити джерело світла в збільшувачі на крапковий, і поставити замість шахти конденсор (див. крапкова печатка), як будуть видні не тільки дрібні деталі, але й всі подряпини, пил і навіть нерівномірність зерна самої плівки. До речі, про зерно. Звичайно, дуже крупне зерно не завжди в естетично (хоча іноді використовується як художній прийом), але ретушувати грубозернистий знімок помітно легше.
Отже, як отретушировать уже видрукуваний знімок з безліччю видимих дефектів? Почнемо з паперу. Вона може бути матової (тонка або картон) на баритовій подложке, для якої застосуємо тільки крок №1 нашої роботи (робота з олівцем), і глянсовий папір, а також всі папери на полиєтилене, т.зв. RC. Для них початок роботи збігається із кроком №2 (робота з пензликом). Отже, наші кроки:
1.) Спочатку вбираються світлі крапки й смуги на білому й середньо сірому тлі. Тут потрібно скористатися простим олівцем найбільшої твердості: 3Н, 4Н. 5Н и т.буд., загострити його, оголивши грифель на 1,5-2 див під гострим кутом (див. малюнок). Крапки краще зашпаровувати зверху долілиць відбитка, поклавши під руку чистий лист паперу. Великі дефекти й подряпини краще забирати із центра, наносячи безліч крапок по тоні співпадаючих із прилеглими областями.
Стосуючись олівцем паперу, треба дотримувати головної умови: краще поступово наростити щільність, чим відразу нанести зайвий тон. Якщо ж все-таки ви переборщили, то невдалу ретуш легко забрати звичайним ластиком.
2). Отретушировав ясно-сірі ділянки, можна переходити до темних ділянок. Тут можливі варіанти: можна взяти суху китайську туш у вигляді олівця (продається в магазинах для художників), а можна скористатися звичайним чорним фломастером. Але якщо туш практично завжди збігається по цвіті з відбитком, те чорний фломастер доводиться змішувати із зеленим або синім, залежно від різниці тону з фотографією. Туш або фломастер наноситься мазками на звороті бракованого відбитка на полиєтиленированной паперу, що грає роль палітри. Робота ведеться колонковим або білячим пензликом №1, що манікюрними ножицями загострюється до гостроти голки. Вологою кистю знімається небагато чорнила із приготовленої "палітри", і наноситься на відбиток по те ж принципі, що й олівець. Корисно спробувати тон на бракованому знімку або на вагу тій же палітрі. Щоб охоронитися від зайвого по щільності тону, можна відразу нанести мазок на ділянку, де потрібно свідомо темний тон, і в міру висветления мазків вернутися до більше світлих ділянок.
Тут, однак, потрібно мати на увазі наступне. Якщо олівець можна видалити гумкою, то невдалу ретуш прийде відмивати й сушити відбиток заново. Зате ретуш кистю, якщо вона зроблена за всіма правилами, неможливо помітити ні на глянсової, ні на матовому папері, та й на полиєтиленированной паперу вона визначається із працею. Олівець же, повторю, годиться тільки для баритованной паперу з матовою поверхнею. У відбитому світлі ретуш олівцем буде частково видна. Боротися із цим можна, помістивши фотографію в рамку під скло.
3) Тепер перейдемо до ретуші темних і чорних крапок. Вони можуть виникнути при ушкодженні емульсії негатива або при влученні пилу на плівку під час зйомки й боротися з ними досить складно.
Спосіб перший: якщо негатив середнього формату (хоча б 6х6) або більше, те дефекти можливо забрати на самому негативі все тією же тушшю й пензликом. Але цей спосіб дуже трудомісткий і вимагає ювелірної точності. Раніше навіть існувала така професія - негативний ретушер, вона дуже цінувалася й добре оплачувалася, одним з таких ретушерів був дід автора.
Спосіб другої: спочатку розводиться слабкий розчин червоної кров'яної солі й знову ж кистю наноситься на темні ділянки. Проробляти все це потрібно по вологій фотографії, з якої за допомогою серветки вилучена волога. Як тільки тон темної плями зрівняється з навколишніми плотностями, відбиток підставляється під струмінь води. Робити це потрібно акуратно, не ушкодивши сам знімок. Якщо "кровянка" занадто висветлила темні крапки, вони ретушуються звичайним способом усе тією же кистю із чорнилом від чорного фломастера.
