Чому Ваш фотоапарат не має значення
Чому виходить так, що після шістдесятьох років удосконалювання фотокамер, якості об'єктивів, зерна, що дозволяє здатності й динамічного діапазону фотоплівки, ніхто не може зрівнятися з тим, що створив Ансел Адамс ще в сорокових роках минулого століття? У нього навіть Фотошопа не було! Як йому це вдалося? Більшість спроб далеко не дотягають, інші так само гарні, але все-таки інші, як у Джека Дайкинги, і ніхто не може створити подібного ж.
Чому фотографи, упаковані самою унікальною апаратурою, які за допомогою Інтернету можуть визначити абсолютно точні географічні координати крапок, з яких знімали Джек і Ансел, і які можуть добратися до цих місць із оригінальними фото на руках з метою зробити точну копію (що незаконно з погляду законодавства США про авторські права, і некрасиво з погляду здорового глузду), проте, одержують щось схоже, але не володіє глибиною й емоційною наповненістю оригіналу, що вони так намагалися скопіювати?
Я не жартую. Про ці перці можете предосить прочитати от отут. Професійні астрономи розрахували для них момент повного збігу умов, кращий за майже двадцять років, і 300 цих сліпих припхалися в точно розрахований час у точно розраховане місце. І однаково ні хмари, ні сніг, ні висвітлення не вийшли в них так, як треба. От чому Ансел крутий. Зовсім природно, що вони не одержали той, чого хотіли: кращі фотографії породжуються натхненням, а не копіюванням.
Чому, хоч кожний і знає, що Фотошопом можна будь-який зіпсований кадр перетворити в шедевр, однаково, після багатогодинних "танців з бубном", фото стає ще гірше, ніж було?
Бути може, це через те, що тільки лише вміння бачити, терпіння й навички художника створюють зображення, а не його інструменти.
Уолкер Єванс якось сказали: "Люди мене постійно запитують, яким фотоапаратом я користуюся. Справа не в камері, а от у цьому," - і постукав вказівним пальцем по своїй скроні.
Духу батька Ісуса Христа, теслі Йосипа, приписують створення дивних дерев'яних сходів у церкві в Нью Мексико в 1873 році, і хоч би хто зацікавився, які при цьому використовувалися інструменти. Шукайте де хочете, ви знайдете купу наукових обговорень на цю тему, але інструменти нікого не цікавлять.
Ваше встаткування НЕ ВПЛИВАЄ на якість ваших фотографій. Чим менше часу й сил ви витратите на метушню з устаткуванням, тим більше часу й сил залишиться на створення гарних фотографій. Гарне встаткування просто робить процес одержання результату більше зручним, швидким і простим.
"Любою гарний сучасний об'єктив зроблений так, щоб давати максимальний дозвіл на більших апертурах. Використання менших апертур тільки лише збільшує глибину різкості..." Ансел Адамс, 3 червня 1937 року, у відповідь на обіг Єдварда Уєстона за радою із приводу об'єктивів, стор. 244 автобіографії Ансела. 70 років тому Ансел Адамс робив разюче чіткі знімки, не витрачаючи час на занепокоєння про різкість його об'єктивів. По закінченні сімдесятьох років прогресу, нам би вуж точно варто було б більше уваги приділяти створенню гарних фотографій, ніж порівнянню фотографічних тестів.
Єдине, що потрібно від камери - забратися з вашої дороги до гарних фотографій.
Єрнст Хаас прокоментував цю думку на семінарі в 1985 році.
Двоє хлопців з Нової Шотландії із працею пробилися на цей семінар, вони фанатели від Лійки, працювали у фотомагазині, зібрали грошей собі на Лійки й дуже поважали Єрнста за те, що він користувався Лійками (хоча для своїх знаменитих фото для реклами Марлборо він використовував Никони, коли ті попадалися під руку).
Після двох днів семінару Єрнста до межі допекли старання цих хлопців виразити своє обожнювання Лійки, і коли один з них поставив чергове запитання, що припускало її перевагу, Єрнст сказала: "Лійка, шмейка. Камера не має значення ні на гріш. Вони тільки запам'ятовують те, що ви бачите. А ви повинні БАЧИТИ."
І після цього до самого кінця семінару ніхто не згадав Лійки, Никона, Кєнона й ніякої іншої марки встаткування.
Він так само говорив: "Який широкоугольний об'єктив кращий? Відступите два кроки назад." і "шукайте 'Єврику!'."
(Ця історія про Хааса виходить від Мурада Сайена, знаменитого фотографа з Оксфорда, штат Мєн, про яке так багато говорять. Деякі говорять, що цю історію раніше приписували ще Єлиоту Портеру й Картьє Брессону. Я знайшов мінімум три сайти, що претендують на звання офіційного сайту Хааса тут, тут і тут.)
Ви можете помилуватися на одні із кращих створінь фотографії у світі тут, вони належать людині, що от отут говорить те ж саме. Отут ще купа підтверджень того, що наявність великої кількості об'єктивів лише погіршує результати. Я зробив от ці чорно-білі фотографії тридоларовою п'ятдесятилітньою камерою, більше примітивної, ніж сьогоднішні одноразові. На от цьому сайті ви знайдете воістину приголомшливі роботи, зроблені мильницею Olympus 8080.
Люди знають, що машини самі не їздять, друкарські машинки самі не друкують романів і що кисті Рембрандта самі не писали картин, так чому ж деякі думають, що фотоапарати розгулюють і роблять знімки самі по собі? Найсучасніша, єкзотичная й дорога машина сама по собі навіть не може триматися потрібної смуги дороги, і додому вас вуж точно не довезе. Як би наверненої не була ваша камера, ви однаково відповідаєте за прибуття в потрібне місце в потрібніше час і напрямок камери в потрібному напрямку, щоб одержати потрібен вам знімок. Будь-яка камера час від часу вимагає ручних настроювань, поза залежністю від її досконалості. Ніколи не обвинувачуйте камеру в тім, що вона не вміє всього на світі або за невірний вибір експозиції в складних умовах.
От як я відкрив це все для себе:
Коли справа стосується мистецтва, будь те музика, фотографія, серфінг або що-небудь ще, є гори, які має бути перебороти. У перші 20 років, або біля того, вивчення мистецтва ви впевнені, що будь у вас інструмент, камера або дошка получше, ваші результати були б не гірше, ніж у профи. Ви витрачаєте купу часу на метушню з апаратурою й на спроби обзавестися кращими інструментами. Після 20 років ви виходите на рівень інших представників мистецтва світового рівня, і коли один раз до вас приходять за радою щодо апаратури, ви зненацька самі для себе розумієте, що справа-те не в ній, і ніколи в ній не було.
Ви нарешті-те розумієте, що встаткування, на нагромадження якого у вас пішло стільки сил і часу, тільки лише спрощує витяг звуків, або фотографування, або рух по хвилях, але тепер ви можете проробити всі те ж саме, нехай із трохи більшим зусиллям, на тій мізерії, з якої починали. Ви розумієте, що головне в тім, щоб устаткування не захаращувало вам дорогу. Ви також розумієте, що якби час, витрачений на метушню з устаткуванням, ви приділили б репетиціям, фотографуванню, катанню по хвилях, ви б домоглися того, чого хотіли, набагато раніше.
Я зустрічався з Филом Коллинсом на прослуховуваннях в 2003 році. Сплило питання про те, що його стиль і звучання легко пізнавані. Кілька людей вирішили пограти на його ударних, поки він кудись вийшов, і знаєте що? Нічого схожого в них не вийшло. Навпроти, на інструментах, узятих напрокат, Фил як і раніше звучав, як Фил. І ви дотепер думаєте, що це інструменти давали йому те саме звучання?
Є один аматор гонок у Мічигані, він навчає гоночному водінню. До нього прийшла вчитися дочка одного з його учнів. Вона прикатила на трасу в Chevy Cavalier, узятому напрокат, і обставила всіх інших учнів, що лисіють мужиків середнього років на їхніх Корветах і Поршах 911. А чому? Все просто - вона уважно слухала інструктора, спокійно й упевнено вела машину по потрібних смугах, замість того, щоб намагатися заглушити недолік терпіння й навичок ревінням потужних двигунів, як це робили інші. Мужики почували себе в глибокій калюжі, особливо тому, що обставило їх 16-ЛІТНЄ ДІВЧИСЬКО.
Звичайно, якщо ви профи, те можете вичавити кожну краплю продуктивності з вашої машини, і слабка машина буде обмежувати ваші можливості, але якщо ви звичайна людина, ваші машина, фотоапарат, кроссовки мають дуже мало реального впливу на ваші можливості, тому що саме ви є визначальний фактор, а не ваші інструменти.
Піймайте будь-якого віртуоза своєї справи, і він, якщо не будуть чути його спонсори, скаже вам саме це.
Чому ж майстри, роботами яких ви захоплюєтеся, так часто користуються всякими наверненими й дорогими інструментами, якщо ці інструменти значать так мало? Все просто:
1. Гарні інструменти не захаращують вам шлях, спрощуючи дорогу до результатів. Інструменти попроще вимагають більше зусиль.
2. Через їхню більшу надійність, вони більше придатні для інтенсивного щоденного використання.
3. Досвідчені користувачі можуть знайти зручними деякі додаткові функції дорогого встаткування. Вони спрощують життя, але не поліпшують результатів.
4. І, зрештою, немає нічого поганого в гарних інструментах, і якщо у вас на них є гроші, те чому немає? Тільки уникайте думок про те, що ваші інструменти відповідають за вашу роботу.
Отже, навіщо ж я на своїх сторінках позую з гігантським об'єктивом? Так тому, що це рятує мене від назви "Фотографії Кена Ровкелла", що звучить кострубато й займає зайве місце. Вид великої камери доносить суть набагато краще й швидше, так що я можу просто сказати "Кен Роквелл."
От фотографії, зроблені одним хлопцем з Філіппін просто камерою в стільниковому телефоні!
І останній приклад: Я купив фотоапарат б/у, у якого невірно працював автофокус. Два рази він подорожував у дилерові й назад для ремонту, і обидва рази вертався в такому ж стані. Як художник, я знаю, яким образом компенсувати цю помилку, і це було непросто, тому що щораз доводилося вносити виправлення при фокусуванні. Ну отож, тестируя цей апарат, я зробив свій кращий кадр всіх часів. От цей кадр приніс мені купу нагород, і навіть висів у галереї в Лос Анджелесе на місці оригінального фото Ансела Адамса. Коли мій знімок прийшов час зняти, Адамсовсую фотографію водрузили на місце. Нагадаю, це фото було зроблено апаратом, що, зрештою, повернули дилерові, що погодився з тим, що полагодити його ніяк не можна.
Найважливішим для цього кадру було те, що всі мої приятелі вже змилися на вечерю, а я залишився на тім місці, підозрюючи, що відбудеться таке от явище природи (малинове піднебіння, як на знімку.) Я зробив 4-хвилинну експозицію із самим звичайним об'єктивом. Я міг би зробити цей кадр тією самою тридоларовою камерою, що й ці знімки, і він виглядав би точно так само.
Час від часу мені дзвонять і пишуть розпаленілі фотографи (причому завжди тільки чоловіка), які не згодні з моїм вибором техніки. Вони приймають це як особисту трагедію лише тому, що я використовую щось не те, що використовують вони. А кому яка різниця? Ці хлопці просто не перейшли через свою гору, і дотепер уважають, що інструменти мають якусь свою абстрактну цінність, що не залежить від їхнього застосування. Вони вважають інструменти фізичним продовженням свого тіла й, звичайно, приймають на свій рахунок мої жарти й твердження, що ці інструменти не корисні для того, що роблю я. Наприклад, колекціонери Лійок тут терпіти не можуть цю сторінку. Будь-яке встаткування має різну цінність залежно від того, що ви з ним робите. Те, що підходить вам, може не підійти мені, і навпаки.
Практично будь-яка камера, поза залежністю від того, наскільки вона погана або гарна, може бути використана для створення видатних фотографій для обкладинок журналів, перемог у фотоконкурсах і вивішування в галереях мистецтв. Якість об'єктива або камери має мало загального з якістю створюваних ними фотографій.
У вас уже напевно є все действительно необхідне, просто навчитеся витягати все до краплі з того, що є. Краща техніка не принесе вам кращих фото, і не зможе зробити вас кращим фотографом.
Фотографи роблять фотографії, не фотоапарати.
Смутно дивитися, як мало людей це розуміють і звалюють провину за свої погані результати на встаткування, замість того, щоб приділити цей час на тренування свого бачення й здатності маніпулювати світлом і використовувати його.
Покупка нової камери допоможе вам одержувати ті результати, які ви вже одержували. Навчання ж приведе вас до кращих результатів.
Не звалюйте недоліки ваших фото на встаткування. Якщо сумніваєтеся, сходите в гарний музей фотографії або візьміть книгу по історії фото й подивитеся, якого гарної технічної якості люди домагалися 50 і 100 років тому. Перевага сучасної техніки в зручності, а не в якості. Гляньте ще раз на мої фотографії Доліни Смерті. Ну як, різкі? Вони зроблені камерою, який 50 років, і яка примітивніше нинішніх одноразових.
Я робив прекрасні, як з технічної, так і з художньої точки зору, знімки камерою за 10 доларів з Goodwill, і одержував до чорта нікуди негідного сміття з об'єктивом за 10,000 доларів і автоматичним Никоном.
Вам потрібно навчитися бачити й компонувати. Чим більше часу ви турбуєтеся про встаткування, тим менше у вас залишається на створення гарних фотографій. Турбуйтеся про фотографії, а не про встаткування.
Кожний знає, що бурштин друкарської машинки (або здатність полагодити цю машинку) не має нічого загального зі здатністю написати захоплюючий роман, хоча краща машинка зробить цей процес більше приємним. Так чому ж настільки багато цілком розсудливих людей думають, що якийсь особливий тип камери, або глибоке знання особливостей швидкостей затвора, конструкцій об'єктивів або камери має щось загальне зі здатністю створювати цікаві фотографії, крім створення зручності для фотографа?
Так само, як потрібно знати, як користуватися машинкою, щоб надрукувати текст, потрібно вміти користуватися фотокамерою, щоб знімати, але це дуже мала частина процесу. Ви знаєте, на якому комп'ютері і яким ПО я створював те, що ви зараз читаєте? Звичайно ні, якщо тільки не прочитали відповідну сторінку. Це має значення для мене, але не для вас, читачів. Ті, хто дивиться на ваші фотографії, не знає й не замислюється про те, якою камерою вони зроблені. Це просто не має значення.
Є більша різниця між знанням про те, як і що робити, і здатністю це робити, і ще більша різниця для того, щоб зробити це добре.
Ми все знаємо, як грати на фортепіано: потрібно натискати на клавіші й, час від часу, на педалі. Здатність же грати, і тим більше здатність вкласти в гру душу - це зовсім інша тема.
Не думайте, що найдорожче встаткування - краще. Наявність занадто великої кількості встаткування є прямий шлях до погіршення результатів.
Більше дорогі камери й об'єктиви не надають чого-небудь значної, вартої величезної різниці в ціні.
