Поляризаційний світлофільтр - тисяча рублів для щастя пейзажиста
Отже, драйв-драйв-тест-драйв поляризаційного світлофільтра пройдений! Хочу поділитися першими враженнями. Ні в якому разі не хочу вчити, як користуватися цим гаджетом - для це є спеціальна література - а в мене просто замітки й приклади фотографій.
Отже, для початку, якщо хто не знає: поляризаційний світлофільтр - це спеціальний фільтр, призначений для відсівання поляризаційного (грубо - відбитого, неуважного) світла. На практиці за допомогою фільтра можна домогтися, наприклад, більше темного неба або забрати відблиски від різних поверхонь.Довідався я про фільтр із якогось журналу по фотографії, потім наткнувся на Чи книгу Фроста (викладав її от отут), почитав, подивився й зайнявся - треба купити обов'язково!
У нас у Тулі був вибір із трьох марок - Kenko, Marumi і Heliopan. Довго лазив по форумах, запитував думку народу, яка фірма виготовляє фільтри получше. Heliopan усіма визнавався як найбільш класний, Marumi котирувався ледве гірше, Kenko - неначебто нічого, але іншим двом фірмам програвав.
Світлофільтр
Поїхав я спочатку за Heliopan'ом. Знайшов версію для діаметра 58 (кит Олимпуса). Модель виявилася виконана в slim-версії - т.е. була тоненької, а це не дозволяло надягати кришку на об'єктив при накрученому фільтрі. Дуже незручно! Тому, повертівши модель у руках, я вирішив не брати. Поїхав в інший магазин, купив Marumi, не slim. Покупка обійшлася в 1 100 рублів...
Тестировал я фільтр не так довго й не в настільки різноманітних ситуаціях, щоб відчути й спробувати всі принадності (і недоліки :)) полярика. Однак, навіть після декількох днів використання можу однозначно сказати - не жалую, що купив!
Недоліків як таких не виявив. Єдиний мінус - фільтр знижує світловий потік, відповідно потрібно або діафрагму розкривати побільше або витримку достовірніше робити. З іншого боку - у деяких ситуаціях це тільки плюс, особливо при зйомці на море - буде більше ймовірність домогтися витримки синхронізації 1/180 і використовувати спалах :-)
Плюси очевидні - на більшості пейзажних знімків ми одержуємо більше контрастне небо з більшою кількістю деталей (хмар). Чому не на всіх? Все просто - при контровом висвітленні світло поширюється на нас, тобто прямолінійно, без відбиттів - фільтр не може "гасити" таке світло. Зате якщо стати під кутом 90% до сонця (тобто, щоб сонце було по праву або ліву руку) - ефект від фільтра буде максимальний.
Говорять, ще з поляриком добре знімати водоспади - вода майже не бликует. Ефект бачив, вражає. Спробувати поки не довелось.
Ну й от нижче демо знімки, що не претендують на художність, але непогано ілюструють ефект, що дає поляризаційний фільтр. Якщо більш докладно ознайомитися із сутністю роботи фільтра й побільше попрактиковаться, думаю, що можна досягти більше цікавих результатів.
Без світлофільтра ми бачимо білясте небо й бліді хмари (Звичайно з Рава можна багато витягтися, але адже скільки часу потрібно витратити!)
А от уже з поляриком. Погодитеся - класно виглядає!
Нижче вже без коментарів. Перша фотографія - без полярика, друга - з поляриком. Десь ефект сильніше, десь слабкіше - через різне положення сонця під час зйомки. Відповідно, це свого роду й ілюстрація того, що полярик "працює" далеко не завжди.
Ну от і все. Думаю, навіть такої добірки досить, щоб переконатися, що фільтр поліпшує якість одержуваних знімків.
